Новини
Ювілей Ніни Григорівни Озерової
16 вересня ювілейну річницю відзначила завідувачка відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доктор філологічних наук, професор Ніна Григорівна Озерова. У доробку ювілярки – понад 250 публікацій, присвячених проблемам зіставно-типологічної лексикології, граматики, стилістики російської та української мов, актуальним питанням культури мови та лінгводидактики. Ніна Григорівна добре відома як автор монографічних досліджень, підручників і численних статей, упорядник і редактор словників різних типів – тлумачних, перекладних, орфографічних. VIII Потебнянські читання
22 вересня 2015 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні відбулися VIII Потебнянські читання, присвячені 180 річчю від дня народження видатного українського вченого. З вітальним словом до учасників звернувся заступник директора Інституту В. М. Бріцин. Він наголосив, що проведення Потебнянських читань, започатковане ще 1977 року, – це не тільки данина пам’яті видатному мовознавцеві, а й невичерпне джерело нових наукових ідей і теорій. В. М. Бріцин відзначив велику роль доробку О. О. Потебні для розвитку вітчизняного мовознавства та славістики. Наша потебніана
До 180 річчя від дня народження О. О. Потебні на нашому сайті відкрито спеціальний розділ, присвячений видатному українському вченому. Розділ містить коротку науково-біографічну довідку, що висвітлює його непересічний внесок у різні галузі мовознавства та літературознавства. Виставлено для завантажування електронну бібліотеку всіх основних творів О. О. Потебні, а також електронну бібліотеку наукових праць про нього, зокрема тих, що були підготовлені в різні роки в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні. Розширений пленум наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»
1–2 жовтня 2015 року в Східноєвропейському національному університеті (Луцьк) відбудеться розширений пленум наукової координаційної ради
«Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» на тему «Сучасна українська етно-, соціо-, психолінгвістика: здобутки та перспективи».Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Пленуму!
Помер Іван Юхимович Гальчук
Кінець літа приніс нам журливу звістку… Перестало битися серце Івана Юхимовича Гальчука – кандидата філологічних наук, ученого секретаря Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доброї та світлої людини.Уродженець Тернопільщини, випускник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, він навчався в аспірантурі нашого Інституту (в академіка В. Г. Скляренка), успішно захистив дисертацію з історії акцентуації суфіксальних іменників чоловічого роду в українській мові. У наступні роки продовжив обраний напрям досліджень, написавши цикл статей, присвячених, зокрема, історії наголошування запозичених слів.
80-річчя академіка НАН України Г. П. Півторака
14 червня 2015 р. виповнилося 80 років визначному українському мовознавцю, докторові філологічних наук, професору, академікові НАН України, заслуженому діячеві науки й техніки України Григорієві Петровичу Півтораку.
Ювіляр – авторитетний фахівець з історії східнослов’янських народів та їхніх мов, провідний український білорусист, автор близько 300 друкованих праць, які принесли йому заслужене визнання в Україні та за її межами, стали цінним надбанням сучасної історико-лінгвістичної думки. Міжнародна наукова конференція до 200-річчя з дня народження В. І. Григоровича
14–15 травня 2015 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження Віктора Івановича Григоровича (1815–1876) – одного з основоположників філологічної славістики на території Російської імперії, члена-кореспондента Петербурзької АН.
Батько В. І. Григоровича – українського роду, мати – полька. Науковець вивчав давні писемні пам’ятки слов’янських народів, історію слов’янських літератур, болгарські та македонські діалекти, історію старослов’янської мови, а також досліджував історію Сербії, залишив по собі праці з археології та етнографії південноукраїнських земель, студіював історію балканських слов’ян, використовуючи візантійські джерела. Зібрав надзвичайно цінну колекцію давніх рукописів, знайшов т. зв. «Хіландарські аркуші» – старослов’янську пам’ятку ХІ ст.