Новини

На засіданні вченої ради з доповіддю «Революція як відплата: концепт qiṣāṣ («око за око, зуб за зуб») у дискурсі арабської весни» виступив директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України кандидат філологічних наук Олександр Богомолов. Пропонуємо вашій увазі основні тези доповіді.

В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася презентація нових видань: монографії академіка НАН України Віталія Скляренка «Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови» та науково-популярної книжки академіка НАН України Григорія Півторака «Історична правда проти імперської облуди».

У вступному слові директор Інституту доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк наголосив, що обидві праці сперті на міцну фактологічну основу й враховують найновіші досягнення історичної лінгвістики. Книжки проливають світло на засадничі питання нашого минулого: походження українців, росіян та їхніх мов і про те, кому належить мовно-літературна спадщина Київської Русі.

У монографії вперше досліджено структуру кримськотатарського порівняння, систему порівняльних засобів кримськотатарської мови, особливості, спільні та відмінні риси еквативних, компаративних і симілятивних конструкцій, морфологічну будову та синтаксичні особливості різних типів порівняльних конструкцій. Авторка також розглянула шляхи граматикалізації і розширення функцій порівняльних механізмів у кримськотатарській мові. Для студентів-філологів, викладачів кримськотатарської мови.

Півторак Г. П. Історична правда проти імперської облуди. — К.: ТОВ «Арт прінт студія», 2018. — 148 с.

У книжці йдеться про фальсифікацію царськими і радянськими істориками правдивої історії українців і росіян. На основі достовірних фактів і документально засвідчених подій популярно подаються відомості про Київську Русь як ранню українську державу та її спадщину; простежуються основні етапи й особливості формування українців, білорусів та росіян як окремих народів та їхніх мов, висвітлюються ментальні відмінності українців від росіян...

За багаторічну плідну працю, вагомі здобутки в професійній діяльності, значний особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та з нагоди 100-річчя НАН України Президія НАН України відзначила подякою провідного наукового співробітника Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доктора філологічних наук Тетяну Борисівну Лукінову. Почесну відзнаку вручено в урочистій обстановці на засіданні вченої ради Інституту.

Минулого року спочив навіки Любомир Омелянович Белей — відомий мовознавець, педагог і громадський діяч, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету, засновник і директор науково-дослідного Інституту україністики ім. Михайла Мольнара, відомий широкому колу українських і зарубіжних учених.

Любомир Белей народився 18 березня 1962 р. в селищі Войнилів Івано-Франківської області. У 1983 р. закінчив Ужгородський держуніверситет. Захистив кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови» (1986) і докторську дисертацію «Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII – XX ст.» (1997). З 1986 по 2000 рр. працював викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 2000 р. – професором кафедри української мови Ужгородського національного університету. У 2005–2007 рр. працював проректором з навчально-виховної роботи УжНУ.

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні з науковою доповіддю «Номінація спадщини в слов’янських мовах: структурна й семантична специфіка» виступила старший науковий співробітник відділу слов’янських мов кандидат філологічних наук Тетяна Яківна Марченко.

Доповідачка простежила процеси формування й функціонування назв спадків у слов’янських мовах, виявила спільні й відмінні риси в лексичному складі та словобудові, з’ясувала семантичну специфіку відповідних найменувань в окремих мовах.