Новини

Даниленко Л. І. Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні: монографія. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. — 440 с.

У монографії «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні» досліджено пареміологію чеської мови з погляду її походження, лінгвокогнітивної характеристики і дискурсивної практики. Залучено до розгляду широкий діапазон джерел (від XIV ст. до сучасності), які зумовили формування паремійного фонду чеської мови, простежено становлення термінологічної системи чеської пареміології в східнослов'янському компаративному контексті,

22 травня 2019 р. Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію «Українського правопису» — зводу правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі. Документ підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проекту (серпень—вересень 2018 р.). Офіційна публікація документа ще попереду, проте вже зараз маємо змогу оприлюднити основні зміни з короткими поясненнями та прикладами.

14 травня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 відбувся захист дисертації старшого наукового співробітника відділу слов’янських мов Вероніки Іванівни Ярмак «Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

23–24 квітня 2019 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Галини Прокопівни Їжакевич. Організував конференцію Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, якому Галина Прокопівна віддано, натхненно та з великим почуттям гідності віддала понад 50 років творчого життя.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Миколайович Ажнюк. Учений наголосив, що наукова спадщина Галини Прокопівни Їжакевич становить фундаментальну базу не лише в поглибленні та розгортанні сучасних досліджень, а й у спрямуванні та становленні нових лінгвістичних напрямків вітчизняного зіставного мовознавства, зокрема пов’язаного зі східнослов’янськими мовами.

22 березня 2019 р. на 87-му році обірвалося життя Віри Юріївни Франчук – визначного українського науковця, фахівця в галузі історії східнослов’янських мов і слов’янського мовознавства, історичного літописання й текстології давніх рукописів, визначної дослідниці наукової спадщини Олександра Потебні, багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, професора, доктора філологічних наук.

Шановні колеги! Запрошуємо вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвяченій 100-річчю від дня народження видатного перекладача. Конференція відбудеться 15–16 жовтня 2019 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ).

ЛУКІНОВА Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Ця монографія — перша в Україні спроба висвітлити основні етапи історії багатоаспектної науки про слов’янські мови. Двохсотлітній її розвиток, що відбувався в різних історичних та політичних умовах, нерівномірний, складний, інколи трагічний, завжди був міцно пов’язаний з культурою слов’ян і Європи.