Ювілей Ніни Григорівни Озерової

16 вересня ювілейну річницю відзначила завідувачка відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доктор філологічних наук, професор Ніна Григорівна Озерова. У доробку ювілярки – понад 250 публікацій, присвячених проблемам зіставно-типологічної лексикології, граматики, стилістики російської та української мов, актуальним питанням культури мови та лінгводидактики. Ніна Григорівна добре відома як автор монографічних досліджень, підручників і численних статей, упорядник і редактор словників різних типів – тлумачних, перекладних, орфографічних.
18-10-2015
більше →

VIII Потебнянські читання

22 вересня 2015 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні відбулися VIII Потебнянські читання, присвячені 180 річчю від дня народження видатного українського вченого. З вітальним словом до учасників звернувся заступник директора Інституту В. М. Бріцин. Він наголосив, що проведення Потебнянських читань, започатковане ще 1977 року, – це не тільки данина пам’яті видатному мовознавцеві, а й невичерпне джерело нових наукових ідей і теорій. В. М. Бріцин відзначив велику роль доробку О. О. Потебні для розвитку вітчизняного мовознавства та славістики.
18-10-2015
більше →

Наша потебніана

До 180 річчя від дня народження О. О. Потебні на нашому сайті відкрито спеціальний розділ, присвячений видатному українському вченому. Розділ містить коротку науково-біографічну довідку, що висвітлює його непересічний внесок у різні галузі мовознавства та літературознавства. Виставлено для завантажування електронну бібліотеку всіх основних творів О. О. Потебні, а також електронну бібліотеку наукових праць про нього, зокрема тих, що були підготовлені в різні роки в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні.
18-10-2015
більше →

Розширений пленум наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»

1–2 жовтня 2015 року в Східноєвропейському національному університеті (Луцьк) відбудеться розширений пленум наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» на тему «Сучасна українська етно-, соціо-, психолінгвістика: здобутки та перспективи».
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Пленуму!
27-09-2015
більше →

Помер Іван Юхимович Гальчук

Кінець літа приніс нам журливу звістку… Перестало битися серце Івана Юхимовича Гальчука – кандидата філологічних наук, ученого секретаря Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доброї та світлої людини.
Уродженець Тернопільщини, випускник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, він навчався в аспірантурі нашого Інституту (в академіка В. Г. Скляренка), успішно захистив дисертацію з історії акцентуації суфіксальних іменників чоловічого роду в українській мові. У наступні роки продовжив обраний напрям досліджень, написавши цикл статей, присвячених, зокрема, історії наголошування запозичених слів.
27-08-2015
більше →

80-річчя академіка НАН України Г. П. Півторака

14 червня 2015 р. виповнилося 80 років визначному українському мовознавцю, докторові філологічних наук, професору, академікові НАН України, заслуженому діячеві науки й техніки України Григорієві Петровичу Півтораку. Ювіляр – авторитетний фахівець з історії східнослов’янських народів та їхніх мов, провідний український білорусист, автор близько 300 друкованих праць, які принесли йому заслужене визнання в Україні та за її межами, стали цінним надбанням сучасної історико-лінгвістичної думки.
05-07-2015
більше →

Міжнародна наукова конференція до 200-річчя з дня народження В. І. Григоровича

14–15 травня 2015 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження Віктора Івановича Григоровича (1815–1876) – одного з основоположників філологічної славістики на території Російської імперії, члена-кореспондента Петербурзької АН. Батько В. І. Григоровича – українського роду, мати – полька. Науковець вивчав давні писемні пам’ятки слов’янських народів, історію слов’янських літератур, болгарські та македонські діалекти, історію старослов’янської мови, а також досліджував історію Сербії, залишив по собі праці з археології та етнографії південноукраїнських земель, студіював історію балканських слов’ян, використовуючи візантійські джерела. Зібрав надзвичайно цінну колекцію давніх рукописів, знайшов т. зв. «Хіландарські аркуші» – старослов’янську пам’ятку ХІ ст.
05-07-2015
більше →