Новини

Кудрявцева Н. С. Лінгвістична відносність і проблеми перекладу філософської термінології: Лінгвокогнітивний підхід: Монографія. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2017. – 460 с.

Монографію присвячено аналізові проблеми співвідношення мислення і мови в аспекті теорії лінгвістичної відносності –– міждисциплінарного напряму наукових досліджень, який на початку XXI ст. перетворився на масштабний когнітивно-антропологічний проект, здійснюваний у межах сучасної когнітивної лінгвістики.

З ініціативи ООН та ЮНЕСКО 11 січня кожного року у світі відзначають День слів удячності. Запровадили цей день для того, щоб нагадати про гарні манери та вміння бути вдячним. 11 січня бажано подякувати всім — рідним, близьким, друзям, колегам.

Ніщо не коштує нам так дешево й не цінується так дорого, як увічливість. Справді, слова вдячності здатні творити дива. Вони виражають увагу та повагу до інших людей, символічно повертають їм добро, дарують радість, налаштовують на позитив, покращують стосунки, допомагають нам стати ближчими одне до одного.

Від сектору порівняльно-історичного та зіставного мовознавства зі сподіванням на поблажливо-святкове ставлення до науковості та креативності авторських інтерпретацій
Почнімо з греки та латини привітання,
соліднішими будуть побажання:

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні зі звітом про роботу ради молодих учених у 2017 р. виступила її голова канд. філол. наук, мол. наук. співробітник відділу загального та порівняльно-історичного мовознавства А. Р. Дочу. В Інституті рада молодих учених діє з 2013 р. Її мета — сприяти молодим мовознавцям у проведенні наукових досліджень, підвищенні кваліфікації, реалізації творчого потенціалу. Також рада надає їм інформаційну та організаційну підтримку. На сьогодні рада налічує 22 члени (4 співробітники, 2 докторанти, 16 аспірантів).

20 грудня 2017 р. на 93-му році спочив навіки Іван Григорович Матвіяс — відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор, визнаний фахівець у галузях діалектології, лінгвістичної географії, історії української літературної мови.
Тривалий період у житті та діяльності Івана Григоровича пов’язаний з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні. Тут він працював з 1955 р.: спочатку молодшим, згодом старшим, а з 1976 р. — провідним науковим співробітником. У 1976–1987 рр. завідував сектором діалектології та ономастики.

5 грудня 2017 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». З вступним словом до учасників конференції звернувся заступник директора з наукової роботи канд. філол. наук О. І. Скопненко, який побажав цікавих доповідей та дискусій.
Виступи молодих учених були присвячені актуальним питанням сучасної лінгвістики. Так, А. Гончаренко на матеріалі тексту Києво-Печерського патерика розглянула одну з найчисельніших тематичних груп давньоруської книжно-писемної мови — групу слів на позначення Бога, а також встановила, що в більшості випадків теонімічне значення для таких лексем є вторинним, набутим під впливом давньогрецької мови.

На засіданні вченої ради з доповіддю «Компресія в ергонімії: чинники та форми прояву» виступила старша наукова співробітниця відділу загального та порівняльно-історичного мовознавства кандидатка філологічних наук Галина Зимовець.
Явище мовної компресії дослідниця витлумачує як стиснення форми вираження певного змісту з огляду на чинники успішної комунікації.