Новини

У монографії розглядаються вияви андроцентризму в мовах патріархальних і постпатріархальних суспільств – як одного з орієнтирів у системі мовних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, який становить один з провідних принципів організації граматичного і словотвірного рівнів мов з вираженою категорією роду, а також достатньо помітне явище в структуруванні лексико-семантичного й фразеолого-паремійного рівнів і в побудові текстів, та його неоднозначне сприйняття в сучасному суспільстві.

11 березня року 2021 року, о 14.00, кандидат філологічних наук, наукова співробітниця Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері (Німеччина), координаторка Берлінсько-Бранденбурзької регіональної групи Німецько-українського академічного товариства Олеся Лазаренко прочитає лекцію «Німецька україністика: сторінки історії та сучасний стан».

Лекція відбудеться в онлайновому режимі (із застосуванням дистанційних технологій платформи Зум, покликання - у повному тексті новини).

Пропонуємо вашій увазі електронну версію нової редакції «Українського правопису». Файл точно відтворює паперовий оригінал, що вийшов у видавництві «Наукова думка» в 2019 р.

Нову редакцію, що її підготувала Українська національна комісія з питань правопису, схвалено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 року № 437 «Питання українського правопису».

Малаш Олександра. Болгарські назви рослин: лінгвокультурний вимір. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. – 224 с.

У монографії розглянуто болгарські найменування флори в етимологічному, семантичному та лінгвокультурному аспекті, викладено історію й окреслено сучасний стан дослідження болгарських назв рослин у слов'янському мовознавстві.

СТАТТІ

• МЕЖЖЕРІНА Г. В. Неофіційний антропонім Петръ Гоугнивыи. 2.
• ТИЩЕНКО-МОНАСТИРСЬКА О. О. Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків.
• ХОЛОДЬОН О. М. Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах.
• КОВАЛЬ-ФУЧИЛО І. М. Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення.

Петро Олексійович Лавровський: наукова і науково-критична спадщина (до 190-річчя від дня народження): Зб. наук. праць. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. – 312 с.

Збірник наукових праць, підготовлений Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, присвячений постаті знаного славіста ХІХ ст., професора Харківського університету, учителя О. О. Потебні Петра Олексійовича Лавровського (1827–1886).

8 грудня 2020 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Шоста наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку».

Цікавих виступів і дискусій учасникам конференції побажав у вступному слові заступник директора Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України О. І. СКОПНЕНКО. Виступи молодих учених стосувалися актуальних питань науки про мову. Тематика доповідей відображувала сфери їхніх лінгвістичних зацікавлень.