Новини

Півторак Г. П. Українці: звідки ми і наша мова. Дослідження, факти, документи. – К.: Віпол, 2014. – 280 с.
У книзі на основі найновіших досягнень історичних та філологічних наук популярно розказано про найдавніших мешканців на території сучасної України, про походження слов’ян і витоки українського етносу; спростовано доктрину про «давньоруську народність» і «спільну колиску» українців, росіян та білорусів, простежено основні етапи й особливості формування цих народів та їхніх мов, розкрито терміни «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія», висвітлено походження назви «Україна».

З тривогою та надією ми, академічні мовознавці, стежили за подіями довкола Майдану. Не лише тому, що під вікнами нашої установи свистіли кулі, лилася кров, гинули люди. Як і всі українці, ми гаряче поділяємо прагнення збудувати в країні цивілізоване, правове, справді демократичне суспільство.

З кінця 2013 року на порталі «Наукова періодика України» (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського) архів електронної версії журналу «Мовознавство» у форматі pdf. Натепер виставлено для завантаження номери за 2010, 2011 і 2013 роки. Архів постійно поповнюватиметься новими випусками журналу. Також будуть виставлені номери за попередні роки.

Напередодні Нового року профспілкова організація Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні провела урочисту театралізовану церемонію присудження «Мовознавчого Оскару». Нагороду вручено за наукові здобутки впродовж 2013 року в дев’ятьох номінаціях.

Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов: Семантичні та словотвірні зв’язки і процеси / Відп. ред. В. П. Пономаренко. – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2013. – 604 с.
Колективна праця відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України продовжує серію порівняльно-історичних студій, присвячених незмінно актуальним питанням етимології та семасіології германських, балтійських, слов’янських та інших індоєвропейських мов. Ідеться про подальше дослідження різнотипних семантичних процесів, які супроводжували й супроводжують еволюцію лексичного складу цих мов.

2 листопада 2013 року перестало битися серце відомого лексикографа, доктора філологічних наук, професора, багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Тетяни Купріянівни Черторизької. У її доробку – численні праці з лінгвостилістики, лексикології, лексикографії, соціолінгвістики. За діяльну участь у створенні «Словника мови Шевченка» (1964), «Словника української мови» (1970–1980) і «Словаря языка русских произведений Т. Г. Шевченко» (1985–1986) вона була удостоєна високих державних нагород – Державної премії СРСР і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і друзям небіжчиці.

18–19 жовтня 2013 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Ватрослав Ягич і проблеми славістики», присвячена 175 річчю з дня народження видатного вченого. Організатором конференції виступив Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. У конференції взяли участь понад 50 науковців з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Польщі.
З вітальним словом на пленарному засіданні виступив директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні академік В. Г. Скляренко. Із доповідями виступили С. І. Іорданіді (Москва) «Критическое наследие И. В. Ягича», Г. Бурхард (Берлін) «Vatroslav Jagić. W 175 rocznicę urodzin», В. Б. Крисько (Москва) «Издания древнеславянских гимнографических памятников: от Ягича до наших дней», Л. І. Шевченко (Київ) «Славістичні дискусії про літературну мову: В. Ягич, І. Я. Франко, К. Місірков», Є. М. Степанов (Одеса) «Наукові ідеї Ватрослава Ягича в розвитку Одеської філологічної школи».