Новини
Другий тур виборів директора Інституту
11 квітня 2017 р. відбувся другий тур виборів керівника (директора) Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.Згідно з п. 3.12.4. Статуту НАН України, для обрання керівника наукової установи необхідно, щоб кандидат набрав не менше двох третин голосів виборців або більше 50 % голосів виборців (якщо за кандидата проголосувало менше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу).
Перший тур виборів директора Інституту
4 квітня 2017 р. відбулися збори колективу наукових працівників, присвячені виборам керівника (директора) Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.Згідно з п. 3.12.4. Статуту НАН України, для обрання керівника наукової установи необхідно, щоб кандидат набрав не менше двох третин голосів виборців або більше 50 % голосів виборців (якщо за кандидата проголосувало менше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу).
Передвиборчі програми кандидатів на посаду директора Інституту
Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та «Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголоcила конкурс на заміщення посади керівника Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Пленум Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»
29–30 вересня 2016 року в м. Вінниці в приміщенні Донецького національного університету відбудеться розширений пленум Наукової ради на тему “Фундаментальна і прикладна лінгвістика в Україні: теорія і практика”. Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Пленуму! Селігей П. О. Світло і тіні наукового стилю. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. ‒ 627 с.
Це видання зацікавить кожного, хто пише або читає наукову літературу. Що таке читабельний науковий твір? Чи потрібно вченому бути хорошим стилістом? Як краще розповісти про своє дослідження? Як можна писати, а як ні? Відповіді на ці запитання містить пропонована книжка. Ви дізнаєтеся, що таке «науковий жаргон», чому він перешкоджає розвитку науки, чим відрізняється від комунікативно досконалих текстів. Докладно йдеться про різноманітні стильові засоби, завдяки яким писемне мовлення стає змістовним, виразним, цікавим і переконливим. ПІШЛА З ЖИТТЯ Г. М. ГНАТЮК
20 червня 2016 року перестало битися серце відомого словникаря, доктора філологічних наук багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Галини Макарівни Гнатюк. У її доробку – численні праці з лексикології, лексикографії, термінології, граматики, історії української мови, зокрема монографії «Російсько-українські літературно-мовні зв’язки в другій половині XVIII – першій чверті XIX ст.» (1957), «Слово і фразеологізм у словнику» (1980), «Дієприкметник у сучасній українській літературній мові» (1983). АКАДЕМІЧНЕ МОВОЗНАВСТВО ПІД ЗАГРОЗОЮ ЦІЛКОВИТОГО ЗНИЩЕННЯ!
Звернення працівників Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН УкраїниНаука – найбільший вияв творчого генія, реальний показник рівня, на якій піднеслася сучасна цивілізація. Без знань людина спроможна існувати хіба що на первісних щаблях свого розвитку. А в ХХІ ст. держава, яка нехтує знання, ніколи не посяде провідних позицій – вона приречена вічно животіти в «почесному» клубі країн третього світу.
