Новини

Тетяна Купріянівна Черторизька: Біобібліогр. до 90-річчя / Авт. вступ. ст. й упоряд. бібліогр. покажч. Л. М. Стоян. – К. : Вид. дім Д. Бураго, 2009. – 40 с.; іл., портр. – (Серія «Біобібліографія вчених України»).
У виданні висвітлено біографію та науковий доробок відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора Тетяни Купріянівни Черторизької. Відображено основні етапи її життєвого шляху, висвітлено наукові здобутки в українській та російській філології. Бібліографія містить вичерпний перелік друкованих праць науковця.

Пономаренко В. П. Категорія звертання та засоби її вираження в індоєвропейських мовах – етапи історичного розвитку і сучасність. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. – 368 с.
У монографії розглядаються в плані діахронії та синхронії займенникові й іменні форми звертання індоєвропейських мов (романських, германських, слов’янських) від давніх періодів їх історичного розвитку до наших днів. Показано спільні риси й відмінності відповідних процесів у різних мовах, виведено основні закономірності й специфічні риси. Це перша у вітчизняному мовознавстві спроба застосування порівняльно-історичного типологічного підходу до аналізу названої мовної категорії.

Анатолій Павлович Непокупний : Біобібліографія до 75-річчя / Авт. вступ. ст. А. Л. Тараненко; упоряд.: М. І. Вакулич, А. Л. Тараненко. – К.: Вид. дім Д. Бураго, 2008. – 80 с.; іл., портр. – (Серія «Біобібліографія вчених України»).
У виданні висвітлено біографію та науковий доробок відомого українського мовознавця, члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Анатолія Павловича Непокупного (1932–2006). Відображено головні етапи його життя, викладено основні здобутки вченого в різних галузях лінгвістики, насамперед у балтистиці, а також славістиці, україністиці та шевченкознавстві. Бібліографія містить повний перелік друкованих праць науковця та рецензій на них.

Українсько-польський розмовник / Уклад.: В. М. Русанівський, Л. І. Ніколаєнко, В. І. Даниленко, В. Є. Федонюк. – К.; Ірпінь: Перун, 2011. – 336 с.
«Українсько-польський розмовник» виходить друком у зв’язку з пожвавленням культурно-економічних зв’язків між Україною та Польщею. До кожної розмовної теми підібрано тексти-діалоги, словничок та реєстр типових зворотів. Представлені в кінці розмовника зразки ділових паперів стануть у пригоді при написанні офіційних листів, заяв, анкет тощо.

Скляренко В. Г. Русь і варяги: Історико-етимологічне дослідження. – К.: Довіра, 2006. – 116 с.
У монографії викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. Уважно розглянуто докази на користь норманської (скандинавської) теорії походження назви Русь: свідчення Бертинської хроніки від 839 р.; розповідь Ліудпранда, єпископа Кремонського; розповідь Іоанна Диякона про похід норманів близько 865 р. на Візантію...

Литовсько-український розмовник = Lietuvių–ukrainiečių pokalbių knygelė / Укладачі: А. Л. Тараненко, О. О. Тараненко. – Луцьк: Христянське життя, 2006. – 91 с.
Видання призначене для литовців, які відвідують Україну, а також для тих, хто вивчає українську мову. У ньому подані найчастіше вживані слова, словосполучення та речення, що можуть бути використані в типових розмовних ситуаціях. Матеріал подано за тематичним принципом. Вимова українських слів передана за допомогою литовської транскрипції.

Синица И. А. Языковая личность ученого-гуманитария ХІХ века. – К.: Издат. дом Д. Бураго, 2006. – 351 с.
Монографію присвячено створенню й опису колективного портрета мовної особистості вченого-гуманітарія ХІХ ст. У центрі дослідження – комунікативний та культурологічний аспекти мовної особистості українських вчених, імена яких знані далеко за межами України, але російські тексти яких вперше стали об’єктом лінгвістичного аналізу. Монографія заповнює прогалину у визначенні місця й ролі українських дослідників у формуванні основ наукового стилю російської літературної мови та основ наукової комунікації. У праці діалогічність і двомовність вченого-гуманітарія описано як основні характеристики його мовної особистості.