Новини

Шановні колеги! Запрошуємо молодих мовознавців: аспірантів, здобувачів, наукових співробітників і викладачів закладів вищої освіти взяти участь у роботі П’ятої конференції молодих учених Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України «Лінгвістика ХХІ ст.: традиції і перспективи розвитку», яка відбудеться 5 грудня 2019 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (вул. М. Грушевського, 4, 7-й поверх). Конференцію проводить рада молодих учених нашої установи. Початок о 10.00.

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: завідувач відділу (1 штатна одиниця), завідувач сектору (1 штатна одиниця), провідний науковий співробітник (2 штатні одиниці), науковий співробітник (3 штатні одиниці), молодший науковий співробітник (4 штатні одиниці).

Національна асоціація україністів спільно з Міжнародною асоціацією україністів провели круглий стіл «Українська національна ідентичність: минуле, сучасне, майбутнє». Захід відбувся в залі засідань Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Учасники заслухали виступи 25 українських учених і освітян: лінгвістів, етнологів, соціологів, істориків, літературознавців, правознавців, мистецтвознавців та фольклористів із Києва, Запоріжжя, Полтави, Кропивницького.

З науковою доповіддю «Концепт ЧЕСТЬ у сучасній українській мові (спроба когнітивної дефініції)» на засіданні вченої ради виступила доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу слов’янських мов ВЕРОНІКА ЯРМАК.

Концепт ЧЕСТЬ є одним з найдинамічніших, про що свідчить виразна трансформація його семантичного спектра на тлі великого часового континууму.

15 – 16 жовтня 2019 року в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні НАН України працювала Міжнародна наукова конференція «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвячена 100-річчю з дня народження корифея української школи художнього перекладу, поліглота й науковця.

Микола Лукаш перекладав з 18 мов. Завдяки його праці українською мовою відтворено верховинні здобутки світової літератури: твори Й. В. Ґете, М. Сервантеса, Дж. Боккаччо, Г. Флобера, Г. Гейне, Лопе де Веги, Ю. Тувіма, І. Мадача, Ф. Шиллера, П. Верлена, Ф. Гарсіа Лорки, В. Шекспіра та інших класиків.

17 вересня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 при Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні старший науковий співробітник нашого Інституту Людмила Іванівна Даниленко успішно захистила дисертацію «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні», подану на здобуття наукового ступеня доктор філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

У дисертації вперше в лінгвославістиці системно досліджено чеську пареміологію в межах сучасного антропологічно зорієнтованого, когнітивного і функціонально-комунікативного мовознавства. Умотивовано тяглість пареміографічних традицій, розкрито вплив античної і біблійної спадщини, німецької та української мов на чеську пареміологію. Розглянуто загальнотеоретичні питання фразеології та пареміології, обґрунтовано доцільність їх розмежування. З’ясовано формування терміносистеми чеської пареміології. Проаналізовано особливості становлення лінгвокогнітивної та лінгвопрагматичної парадигми в чеській лінгвістиці. Розроблено типологію культурних концептів, які генерують в собі етичні, естетичні, морально-духовні, утилітарні смисли в досліджуваних паремійних концептосферах. Виявлено комунікативні кооперативні й некооперативні стратегії мовців. Шляхом соціолінгвістичного експерименту визначено паремійний мінімум сучасної чеської мови, який є актуальним фрагментом лексикону її носіїв.

12 серпня 2019 на 78-му році обірвалося життя Віталія Вікторовича Жайворонка — визначного українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора.

У нашому Інституті Віталій Вікторович працював (з перервами) з 1969 р.: молодший, старший (1988), провідний науковий співробітник (1991). У 1990 р. захистив докторську дисертацію з перекладознавства (за фахом «українська мова», «російська мова»). У 1992 р. здобув наукове звання професора. Нагороджений почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1985), Національної академії наук України (2005), Кабінету Міністрів України (2010).