Новини

17 вересня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 при Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні старший науковий співробітник нашого Інституту Людмила Іванівна Даниленко успішно захистила дисертацію «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні», подану на здобуття наукового ступеня доктор філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

У дисертації вперше в лінгвославістиці системно досліджено чеську пареміологію в межах сучасного антропологічно зорієнтованого, когнітивного і функціонально-комунікативного мовознавства. Умотивовано тяглість пареміографічних традицій, розкрито вплив античної і біблійної спадщини, німецької та української мов на чеську пареміологію. Розглянуто загальнотеоретичні питання фразеології та пареміології, обґрунтовано доцільність їх розмежування. З’ясовано формування терміносистеми чеської пареміології. Проаналізовано особливості становлення лінгвокогнітивної та лінгвопрагматичної парадигми в чеській лінгвістиці. Розроблено типологію культурних концептів, які генерують в собі етичні, естетичні, морально-духовні, утилітарні смисли в досліджуваних паремійних концептосферах. Виявлено комунікативні кооперативні й некооперативні стратегії мовців. Шляхом соціолінгвістичного експерименту визначено паремійний мінімум сучасної чеської мови, який є актуальним фрагментом лексикону її носіїв.

12 серпня 2019 на 78-му році обірвалося життя Віталія Вікторовича Жайворонка — визначного українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора.

У нашому Інституті Віталій Вікторович працював (з перервами) з 1969 р.: молодший, старший (1988), провідний науковий співробітник (1991). У 1990 р. захистив докторську дисертацію з перекладознавства (за фахом «українська мова», «російська мова»). У 1992 р. здобув наукове звання професора. Нагороджений почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1985), Національної академії наук України (2005), Кабінету Міністрів України (2010).

11 серпня 2019 року на 65-му році життя перестало битися серце доктора філологічних наук, професора Василя Вікторовича Лучика — відомого українського мовознавця, фахівця з української та інших слов’янських мов, визначного ономаста, багаторічного співробітника відділу слов’янських мов, завідувача кафедри загального і слов’янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

О. О. ТАРАНЕНКО. СИСТЕМА КООРДИНАТ Я – ТУТ – ТЕПЕР ЯК ОСНОВА МОВНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВИ.

Віссю семантико-прагматичної організації мови, її найзагальнішим принципом, що може виявлятися в різних конкретних модифікаціях, є система орієнтирів / суб’єктивних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, що виростає з найзагальнішого напряму людського пізнання й, відповідно, семантичного та номінативно-класифікаційного розвитку мови від більш відомого, помітного або важливого для мовного соціуму до менш відомого, помітного або важливого.

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні з науковою доповіддю «Мовні засоби вираження морально-етичного портрету ченця у тексті Києво-Печерського патерика» виступила молодший науковий співробітник відділу російської мови кандидат філологічних наук Аліна Володимирівна Гончаренко.

Доповідачка наголосила, що одним із актуальних завдань сучасної історичної лексикології є відтворення мовної картини світу часів Київської Русі. Різними гранями вона віддзеркалюється у писемних пам’ятках ХІ — ХІІІ ст. Однією з таких граней є словесні портрети людини середньовічної доби. Особливе місце серед них посідають описи служителів релігійного культу, які поруч із описами князів та бояр найчастіше трапляються в ранніх текстах.

23 травня 2019 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Четверта наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». У ній узяли участь як аспіранти, так і молодші наукові співробітники установи.

Аспірантка Катерина Шкіль проаналізувала лінгвостилістичні дослідження поетичної мови, запропонувала розглядати поетичний текст як єдиний, неподільний в інформаційно-комунікативному відношенні поетичний знак, усі рівні якого взаємозумовлені. Також доповідачка проаналізовала функції поетичної мови, визначила подальші перспективи вивчення поетичної лексики.

Даниленко Л. І. Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні: монографія. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. — 440 с.

У монографії «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні» досліджено пареміологію чеської мови з погляду її походження, лінгвокогнітивної характеристики і дискурсивної практики. Залучено до розгляду широкий діапазон джерел (від XIV ст. до сучасності), які зумовили формування паремійного фонду чеської мови, простежено становлення термінологічної системи чеської пареміології в східнослов'янському компаративному контексті,