Новини

В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася презентація нових видань: монографії академіка НАН України Віталія Скляренка «Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови» та науково-популярної книжки академіка НАН України Григорія Півторака «Історична правда проти імперської облуди».

У вступному слові директор Інституту доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк наголосив, що обидві праці сперті на міцну фактологічну основу й враховують найновіші досягнення історичної лінгвістики. Книжки проливають світло на засадничі питання нашого минулого: походження українців, росіян та їхніх мов і про те, кому належить мовно-літературна спадщина Київської Русі.

У монографії вперше досліджено структуру кримськотатарського порівняння, систему порівняльних засобів кримськотатарської мови, особливості, спільні та відмінні риси еквативних, компаративних і симілятивних конструкцій, морфологічну будову та синтаксичні особливості різних типів порівняльних конструкцій. Авторка також розглянула шляхи граматикалізації і розширення функцій порівняльних механізмів у кримськотатарській мові. Для студентів-філологів, викладачів кримськотатарської мови.

Півторак Г. П. Історична правда проти імперської облуди. — К.: ТОВ «Арт прінт студія», 2018. — 148 с.

У книжці йдеться про фальсифікацію царськими і радянськими істориками правдивої історії українців і росіян. На основі достовірних фактів і документально засвідчених подій популярно подаються відомості про Київську Русь як ранню українську державу та її спадщину; простежуються основні етапи й особливості формування українців, білорусів та росіян як окремих народів та їхніх мов, висвітлюються ментальні відмінності українців від росіян...

За багаторічну плідну працю, вагомі здобутки в професійній діяльності, значний особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та з нагоди 100-річчя НАН України Президія НАН України відзначила подякою провідного наукового співробітника Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доктора філологічних наук Тетяну Борисівну Лукінову. Почесну відзнаку вручено в урочистій обстановці на засіданні вченої ради Інституту.

Минулого року спочив навіки Любомир Омелянович Белей — відомий мовознавець, педагог і громадський діяч, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету, засновник і директор науково-дослідного Інституту україністики ім. Михайла Мольнара, відомий широкому колу українських і зарубіжних учених.

Любомир Белей народився 18 березня 1962 р. в селищі Войнилів Івано-Франківської області. У 1983 р. закінчив Ужгородський держуніверситет. Захистив кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови» (1986) і докторську дисертацію «Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII – XX ст.» (1997). З 1986 по 2000 рр. працював викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 2000 р. – професором кафедри української мови Ужгородського національного університету. У 2005–2007 рр. працював проректором з навчально-виховної роботи УжНУ.

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні з науковою доповіддю «Номінація спадщини в слов’янських мовах: структурна й семантична специфіка» виступила старший науковий співробітник відділу слов’янських мов кандидат філологічних наук Тетяна Яківна Марченко.

Доповідачка простежила процеси формування й функціонування назв спадків у слов’янських мовах, виявила спільні й відмінні риси в лексичному складі та словобудові, з’ясувала семантичну специфіку відповідних найменувань в окремих мовах.

З нагоди 100-річного ювілею Національної академії наук України постановою Президії НАН України ряд працівників Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні нагороджено почесними відзнаками.

За плідну, творчу, високопрофесійну працю, розроблення новітніх наукових рішень, зміцнення міжнародного авторитету вітчизняної науки та значний внесок у розвиток вищої державної наукової організації Пам’ятну відзнаку на честь 100-річчя НАН України отримали академік НАНУ В. Г. Скляренко, академік НАНУ Г. П. Півторак, член-кореспондент НАНУ О. О. Тараненко, доктор філологічних наук В. В. Жайворонок.