Новини

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: провідний науковий співробітник відділу слов’янських мов (1 штатна одиниця), молодший науковий співробітник відділу слов’янських мов (1 штатна одиниця), молодший науковий співробітник відділу мов України (1 штатна одиниця).

Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: Структурні, стилістичні та компаративні аспекти. — К.: Освіта України, 2018. — 484 с.

У монографії на матеріалі діахронічної вертикалі сербського літературного дискурсу (друга половина ХІХ — початок ХХІ ст.) по-новому висвітлено різні в семантичному й структурному плані граматичні дієслівні та інші засоби позначення минулого часу.

Доповідь присвячена першому в лінгвославістиці дослідженню джерел українських прислів'їв у збірці Ф. Л. Челаковського «Mudrosloví národu slovanského ve příslovích» (1852). Укладач прагнув показати все слов'янське паремійне багатство в одній книзі. Біля кожної паремії він ставив ремарку про слов’янську мову. Підраховано, що Словник містить, зокрема, 273 українські прислів'я та приказки (ремарка mr. «малоруське») та 154 паремії з галицьких діалектів (ремарка hal. «галицьке»).

Скляренко В. Г. Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови. — К.: Наук. думка, 2017. — 660 с.

Книга містить праці, присвячені питанням етимології та історичної лексикології української мови. У першому розділі викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. У другому розділі розглянуто пи¬тання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа.

20–21 вересня 2018 року в Тернополі на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбувся розширений пленум Наукових рад із проблем «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» та «Інформація. Мова. Інтелект» на тему «Всеукраїнський лінгвістичний діалог». На пленумі обговорено актуальні питання інформаційного розвитку й накреслено основні завдання мовознавства щодо забезпечення науково-технічних і економічних потреб українського суспільства.

Жайворонок В. В. Антологія знаків української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Антологія включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольк¬лорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, «Слова о полку Ігоревім» та ін.

20–27 серпня 2018 р. в столиці Сербії Белграді працював XVІ Міжнародний з’їзд славістів. За кількістю учасників він перевершив попередні з’їзди: з 43 країн приїхало понад 1000 делегатів. Українська делегація налічувала 30 науковців з інститутів НАН України та університетів Києва, Львова, Чернівців, Черкас. З’їзд було присвячено видатному сербському мовознавцеві Александрові Беличу, а також 200-річчю виходу першого «Сербського словника», що його впорядкував Вук Караджич.

Відкриття з’їзду відбулося в «Залі героїв» філологічного факультету Белградського університету. У церемонії взяли участь представники уряду Республіки Сербія, Сербської академії наук і мистецтв, Міжнародного комітету славістів, духовенства, інші офіційні особи. У своїй резиденції учасників з’їзду прийняв Президент Сербії Александар Вучич. У вітальних промовах наголошувалося на важливій ролі гуманітарних наук у сучасному світі, зокрема славістики в зміцненні наукових і культурних зв’язків між слов’янськими народами.