Новини

Проблеми походження народу та його мови актуальні для будь-якої цивілізованої людини. Адже кожен народ має свою генетичну пам’ять, цікавиться своїм минулим, своїми предками, їхньою історією, стосунками із сусідами, а також і тим, як виникла і розвивалася його рідна мова. Задовольнити цей інтерес покликані праці завідувача відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, академіка НАН України Г. П. Півторака. Пропонуємо вашій увазі нову статтю вченого, надруковану в газеті Верховної Ради України «Голос України».

Потебнянські читання – традиційний для Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні науковий захід. Уперше їх проведено 1977 р., а 28–29 березня цього року вони відбулися вже вдев’яте. На читаннях зібралися мовознавці з Києва, Харкова, Львова, Миколаєва, Слов’янська, щоб обговорити актуальні питання історії слов’янських мов, поділитися результатами вивчення творчої спадщини О. О. Потебні.

На засіданні вченої ради з доповіддю «Складні лексеми з першою частиною евро- в сучасній російській мові» виступила старша наукова співробітниця відділу російської мови, кандидат філологічних наук Тетяна Полякова. Суспільно-політичні зміни останніх десятиліть, відзначила доповідачка, зумовили активне побутування в російській мові складних лексем з першою частиною евро-, причому як запозичених, так і власноутворених.

На засіданні вченої ради з доповіддю «Схема Айнара Гауґена й стандартизація української мови» виступив відомий австрійський україніст, професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер.

У центрі уваги доповідача — ідеї щодо процесу стандартизації мов, які наприкінці 1960-х років висунув відомий американський соціолінгвіст Айнар Гауґен (Einar Haugen).

7 березня 2018 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України. Серед новообраних членів-кореспондентів — Олександр Онисимович Тараненко, доктор філологічних наук, професор, багаторічний працівник Інституту, завідувач відділу загального та порівняльно-історичного мовознавства.

Віктор Іванович Григорович: Життя й наукова спадщина (До 200-річчя від дня народження): Зб. наук. праць. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2017. – 200 с.

Збірник наукових праць розкриває багатогранну наукову діяльність одного із засновників слов’янознавства В. І. Григоровича. Подано нові відомості про творчість видатного вітчизняного вченого, схарактеризовано роль його ідей і наукових починань у розвитку славістики.

Кудрявцева Н. С. Лінгвістична відносність і проблеми перекладу філософської термінології: Лінгвокогнітивний підхід: Монографія. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2017. – 460 с.

Монографію присвячено аналізові проблеми співвідношення мислення і мови в аспекті теорії лінгвістичної відносності –– міждисциплінарного напряму наукових досліджень, який на початку XXI ст. перетворився на масштабний когнітивно-антропологічний проект, здійснюваний у межах сучасної когнітивної лінгвістики.