Новини

1–2 жовтня 2015 року в Східноєвропейському національному університеті (Луцьк) відбудеться розширений пленум наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» на тему «Сучасна українська етно-, соціо-, психолінгвістика: здобутки та перспективи».
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Пленуму!

Кінець літа приніс нам журливу звістку… Перестало битися серце Івана Юхимовича Гальчука – кандидата філологічних наук, ученого секретаря Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доброї та світлої людини.
Уродженець Тернопільщини, випускник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, він навчався в аспірантурі нашого Інституту (в академіка В. Г. Скляренка), успішно захистив дисертацію з історії акцентуації суфіксальних іменників чоловічого роду в українській мові. У наступні роки продовжив обраний напрям досліджень, написавши цикл статей, присвячених, зокрема, історії наголошування запозичених слів.

14 червня 2015 р. виповнилося 80 років визначному українському мовознавцю, докторові філологічних наук, професору, академікові НАН України, заслуженому діячеві науки й техніки України Григорієві Петровичу Півтораку. Ювіляр – авторитетний фахівець з історії східнослов’янських народів та їхніх мов, провідний український білорусист, автор близько 300 друкованих праць, які принесли йому заслужене визнання в Україні та за її межами, стали цінним надбанням сучасної історико-лінгвістичної думки.

14–15 травня 2015 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження Віктора Івановича Григоровича (1815–1876) – одного з основоположників філологічної славістики на території Російської імперії, члена-кореспондента Петербурзької АН. Батько В. І. Григоровича – українського роду, мати – полька. Науковець вивчав давні писемні пам’ятки слов’янських народів, історію слов’янських літератур, болгарські та македонські діалекти, історію старослов’янської мови, а також досліджував історію Сербії, залишив по собі праці з археології та етнографії південноукраїнських земель, студіював історію балканських слов’ян, використовуючи візантійські джерела. Зібрав надзвичайно цінну колекцію давніх рукописів, знайшов т. зв. «Хіландарські аркуші» – старослов’янську пам’ятку ХІ ст.

План роботи Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»
Пропонуємо до Вашої уваги план роботи Наукової ради НАН України з проблем «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» на 2015 рік.

Ватрослав Ягич і проблеми слов’янознавства: Зб. наук. праць. – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2015. – 328 с.
Збірка наукових праць висвітлює роль видатного славіста другої половини XIX – початку XX століття Ватрослава Ягича в розвитку східнослов’янської і світової славістики, його внесок у координацію наукової роботи всіх слов’янських країн. Статті, представлені в збірнику, розкривають визначальні риси мовознавчої діяльності В. Ягича в проекції на проблеми сучасної лінгвістики і висвітлюють у зв’язку з цим актуальні питання історії славістики, історії української та російської літературних мов, а також сучасних української, російської та білоруської мов.

Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ – ХХІ ст.). – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2015. – 248 с.
У монографії розглядається дія актуалізованих структурно-семантичних моделей словотворення сучасної української літературної мови (друга половина 1980-х років – початок ХХІ ст.) – як наслідок значної активізації в цей період таких визначальних чинників номінативно-словотворчих процесів, як, з одного боку, потреба в істотному оновленні комплексу номінативних засобів мови у зв’язку з оновленням кола понять, що потребують мовного вираження, та фокусуванням пріоритетної уваги суспільства на нових соціальних цінностях, а з другого, – потреба в дальшому коригуванні (нормуванні та систематизації) різних сегментів словотвірної структури української літературної мови.