ПРОЛОГ, а, ч., літ., іст. Так звані житія святих, подані відповідно до днів їх поминання. Наявність творів південнослов'янської житійної літератури в рукописних прологах, четьях-мінеях,.. псалтирях, місяцесловах.. сприяла їх поширенню та популяризації (Рад. літ-во, 11, 1971, 40).


ПРОЛОГ, а, ч. Вступна частина літературного або музичного твору. Дії [п'єс XVIII ст.] передує звичайно пролог, що в загальних рисах дає виклад змісту п'єси і закінчується звертанням до глядачів з проханням бути уважними і вибачливими (Від давнини.., І, 1960, 168); Як більшість симфоній Б. Лятошинського, П'ята також починається розгорненим вступом-прологом (Мист., 3, 1969, 28); // Вступне слово актора, вступна арія співака перед початком вистави або сцена, що передує основній дії. В Польщі творцями і популяризаторами шкільної драми були від кінця XVI віку єзуїти. Правда, вони переважно викидали інтермедію, а натомість в прологах і епілогах підпускали кадило тим панам.., котрих запрошували на ті вистави (Фр., XVI, 1955, 216); Пролог - читання газет - чудовий [у виставі «Єгор Буличов та інші»]. Його можна вважати заслугою театру, як прийом співробітництва актора з автором... (Про мист. театру, 1954, 194); // перен. Початок чого-небудь, вступ до чогось. Революція 1905-1907 років похитнула підвалини царського самодержавства, вона стала прологом революційних битв робітничого класу та селянства в 1917 році (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 6); Перед видимою смертю чоловік оглядає світ. Він для чоловіка остільки новий, незнайомий, що минуле життя здається лише прологом, увертюрою до чогось більшого майбутнього (Ю. Янов., І, 1958, 126).