ОБІЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (Фр., XVI, 1955, 318); За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Вільде, Сестри.., 1958, 454); Співбесідник виявився догадливим і обізнаним (Ткач, Моряки, 1948, 50).