ЛИЗУН, а, ч., зневажл. 1. Той, хто любить лизатися (у 2 знач.).

2. перен. Те саме, що лизоблюд. - Що ж то ти робиш? - Не бач? Не відчиняють гемонські панські лизуни. Не пускають по волі - увійдемо силою (Мирний, IV, 1955, 187); В повітрі заблищали шаблі і кулаки, почулася лайка..- Ах ти, панський лизуне! - Хлопська пико! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 488).