СВЕКОР, кра, ч. Батько чоловіка. Свекор мій такий добрий, жалує мене, як батько (Вовчок, І, 1955, 63); Десь так тиждень по шлюбі прийшов свекор до молодят (Хотк., II, 1966, 111); Люда глянула на свекра і вперше побачила, який він став старий (Перв., Дикий мед, 1963, 455); // свекри, свекрів, мн. Батько і мати чоловіка. Повернулися свекри з млина (Тют., Вир, 1964, 510).

@ Збирається, як свекор пелюшок (пелюшки) прати див. прати.