КОСЯК1, а, ч., розм. 1. Те саме, що одвірок 1. Остюк зіперся об косяк дверей (Ю. Янов., І, 1958, 156).

2. Те саме, що лутка 1. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Мирний, II, 1954, 156).


КОСЯК2, а, ч. 1. Скупчення риб у період нересту. У річках кета щільними косяками йде вгору проти течії з швидкістю в середньому 47 кілометрів за добу (Наука.., 7, 1957, 36).

2. розм. Те саме, що зграя 1. Над палаткою час від часу пролітали косяки диких гусей (Багмут, Опов., 1959, 51).