КОСАР, я, ч. 1. Той, хто косить траву, збіжжя тощо. Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утяли (Номис, 1864, № 9999); У косовицю став [Чіпка] за косаря,- викосив дванадцять копиць сіна (Мирний, II, 1954, 67); Косарі, у білих сорочках, обкошували береги (Десняк, І, 1955, 381).

2. перев. мн. Ряд членистоногих тварин класу павукоподібних.