ОЛІЯ, ї, ж. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (Фр., IV, 1950, 92); А якої тільки олії нема в нас! І соняшникової, і льняної, і конопляної, і з рапсу, і з кользи, і з рижію, і з маку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 144); Смерекова олія являє собою безколірну рідину з приємним запахом хвої (Підручник дезинф.,1953,188); // Харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (перев. соняшнику). Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п'ятницю - просіл, з олією блинці [млинці] (Греб., І, 1957, 69); Михайло в мисочку налив олії і сіллю потрусив. Став хліб краяти (Головко, І, 1957, 146).

Бити (збити і т. ін.) олію - добувати олію з рослинних плодів або насіння. - Гвинт наче й не велика штука, а без нього олії не зіб'єш (Тют., Вир, 1964, 207).

^ Ефірна олія див. ефірний.

@ Вибити олію кому; Видавити олію з кого - побити кого-небудь. - Получиш добру халазію, Він видавить з тебе олію, От тілько йще тут поборись (Котл., І, 1952, 81); Мати олію в голові - мати розум, здоровий глузд; бути розумним. Кузьма .. стає кумом королю: має що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив, а на другі купив юхти. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (Стельмах, II, 1962, 315).

2. спец. Олійна фарба. На початку тридцятих років Анатолій Петрицький здійснив дві великі серії портретів діячів української радянської культури, одну в олії, другу в акварелі (Літ. Укр., 19.ІІ 1965, 4); Георгій Васильович [Курнаков] створив серію робіт олією на лінолеумі (Мист., 6, 1965, 20).

3. заст. Мастило. На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (Коцюб., II, 1955, 90).