ГРЕБЛЯ, і, ж. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Н.-Лев., III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Руд., Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Рильський, Мости, 1948, 98).

@ Хоч греблю гати (нагати) - дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Корн., І, 1955, 159).