ТРОЙКА, и, ж. Троє коней, запряжених поряд в один екіпаж. Бігла тройка холодком, Баска, - без втоми і упину (Щог., Поезії, 1958, 375); * У порівн. Ти казав: - Вітчизно люба, з ворогом я поборюсь! Буде мчать поміж народів мов та тройка - славна Русь... (Тич., II, 1957, 283); // Екіпаж із запряженими в нього трьома кіньми. - Я було вимкнуся з братом і з його товаришами, нібито в театр, а самі замість того на тройках у Стрєльну - весело так!.. (Л. Укр., III, 1952, 600); Батько скакав тройкою з кучером, маючи в бричці десять пудів покупок (Збірник про Кроп., 1955, 9); І мчиться божевільна тройка з Петербурга в Оренбург, несучи бентежного поета, рядового Тараса Шевченка (Рильський, X, 1962, 38); Захлинаючись від захоплення, вони наввипередки описували розкішні степові пікніки, катання на тройках (Гончар, Таврія, 1952, 143).