СОБАЧКА, и, ч. і рідше ж. 1. Зменш.-пестл. до собака 1. [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, - так і хапа за литки (Кроп., II, 1958, 137); Невеличкий собачка.. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім.. забився десь і замовк (Збан., Таємниця.., 1971, 226); *У порівн. - По вашій милості сьогодні треба ждати надзирателя.. - Чого ж по моїй милості?- Того, що ви лащитесь, як та собачка. І вже поспішили сказати, кому що треба (Мирний, І, 1954, 334).

2. Те саме, що гашетка. [Касьян:] А ось як [стріляти]. (Показує). Потім придави собачку і бабах! (Кроп., V, 1959, 557); Клацнув [хлопець] собачкою й знову поклав револьвер у кишеню (Кир., Вибр., 1960, 101).

3. спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса.

& Лугова собачка - північноамериканський ховрах.