Тлумачний словник української мови
СКОВОРІДКА, и, ж. Те саме, що сковорода; невелика сковорода. Кинулась [стара] у кухню і вбила йому зо двоє яєць на сковорідку (П. Куліш, Вибр., 1969, 299); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба, Нові береги, 1959, 232).