САМОХІД, ч. 1. род. хода. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою. Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом (Мак., Вибр., 1954, 389).

2. род. хода. Гармата на танковому шасі з власною тягою. На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів (Гончар, III, 1959, 432).

3. род. ходу, спец. Автоматичний рух машини чи її частини. Звичним рухом Провора натиснув на рукоятку, вмикаючи верстат на самохід (Донч., III, 1956, 401); Самохід лічильника.