ПОЛУБАК, а, ч., мор. Те саме, що бак2. Хвилі котяться од корми аж на полубак (Трубл., І, 1955, 230); Одні з команди зійшли на берег, другі - зібралися навколо баяніста на полубаку (Ткач, Моряки, 1948, 96).