Тлумачний словник української мови
ПОГІН, гону, ч., рідко. Те саме, що швидкість 1. Поїзд, зітхаючи, притишував погін (Мик., II, 1957, 397); На повному погоні зупиняє коня юний партизан Михайло (Ю. Янов., IV, 1959, 259).
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
ПОГІН, гону, ч., рідко. Те саме, що швидкість 1. Поїзд, зітхаючи, притишував погін (Мик., II, 1957, 397); На повному погоні зупиняє коня юний партизан Михайло (Ю. Янов., IV, 1959, 259).