ПЕРШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні - взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют., Вир, 1964, 398); Наприкінці минулого року відбулося змагання на першість міста з стрільби (Рад. Укр., 10.ХІІ 1953, 3); // Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. У 1956 році в Одесі була проведена особиста першість УРСР з акробатики (Спорт.., 1958, 5).

@ Пальма першості див. пальма; Поступатися (поступитися) першістю перед ким - чим; Віддавати (віддати) першість кому, чому - те саме, що Віддавати (віддати) пальму першості (див. віддавати). Він мав поступитися першістю. Це було кривдно, проте Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству (Гончар, III, 1959, 375).

2. Наявність кращих рис, якостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Комунізм - в цім наша першість й вищість, Гордість, - що ми створюєм нове! (Нех., Дивлюсь.., 1949, 59); Першість політики над економікою визначає найважливішу умову розв'язання економічних завдань, означає необхідність політичного підходу до всіх питань комуністичного будівництва (Ком. Укр., 12, 1965, 52).

3. Становище того, хто зробив що-небудь першим, хто почав щось раніше всіх інших. Першість нашої країни в справі завоювання космічного простору стала можливою завдяки величезним перевагам найпрогресивнішого радянського суспільного ладу (Ком. Укр., 7, 1963, 71).