Тлумачний словник української мови
ПЕРШЕНСТВО, а, с., рідко. Те саме, що першість. [Таня:] Пройшла моя слава, пропало моє першенство, не добігла... (Коч., II, 1956, 78); В питаннях абстрактних, у так званій філософії, як то в нас у гімназії говорилося, - тут я не один раз повинен був, хоч із краскою стиду, признати першенство своєму вухастому учневі (Хотк., І, 1966, 147); Діло перед думками має першенство (У. Кравч., Вибр., 1958, 276).
@ Пальма першенства див. пальма; Поступатися (поступитися) першенством перед ким-чим; Віддавати (віддати) першенство кому, чому - те саме, що Віддавати (віддати) пальму першості (див. віддавати). У другій половині XII ст. Київ підупав і остаточно втратив значення столиці Русі. Київське князівство змушене було поступитися першенством перед іншими, більш сильними князівствами (Іст. УРСР, І, 1953, 89).