ПЛАСТИР, у, ч. 1. Липка лікувальна маса, нанесена на смужку тканини, яку кладуть на рану, нарив і т. ін. Не чув [поранений], як клали до рани якісь пластирі (Коз., Гарячі руки, 1960, 127).

2. Замазка з глини, воску і т. ін. для лікування хворих дерев. Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Вільде, Сестри.., 1958, 436).

3. мор. Тимчасова водонепроникна накладка із спеціальної парусини на пробоїнах у корпусі судна.