КРАЙКА, и, ж. 1. Крайня частина чогось. Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Янов., II, 1954, 57).

2. Вузенька щільно виткана смужка по краях тканини, нерідко з іншої, грубшої пряжі. Непідрублену крайку завіси тріпало.. вітром (Смолич, Театр.., 1940, 137).

3. заст. Жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі. Ось підвелася одна молодиця.., підперезана червоною крайкою (Мирний, І, 1954, 345); Гандзя була лише в одній сорочині, .. підперезаній.. крайкою (Фр., І, 1955, 256); До діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (Стельмах, І, 1962, 232).