Тлумачний словник української мови
КОТЛЕТА, и, ж. Харчовий виріб із посіченого чи молотого м'яса або риби, довгастої або круглої форми. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, .. не засушені (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Замовив [Арсен].. котлети з макаронами - це був його обід, сніданок і вечеря (Дмит., Розлука, 1957, 62); // Такий же виріб з овочів, каші. Моркв'яні котлети; Гречані котлети.