ХТОСЬ, когось, займ. неознач. Якась людина, істота. Хтось живе - наживеться, а хтось живе - нагорюється (Укр.. присл.., 1963, 37); - Увійди та одпочинь, дитино,- промовив хтось тихо й поважно (Вовчок, І, 1955, 10); Лист муляє в кишені. Треба через когось послати (Коцюб., І, 1955, 410); [К о с т ь:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе (Вас., III, 1960, 171); Я йду, іду - Зворушений Когось все жду - Співаючи (Тич., І, 1946, 30); В уяві стали очі карі, Вони зоріють і зовуть... Од них ясніє дивно путь, неначе струни на гітарі перебирає ніжний хтось... (Сос., І, 1957, 410); Кимсь наполохані, з-під даху злетіли кажани (Бойко, Ростіть.., 1959, 73).

Хтось із (з)...- один з багатьох (з кількох).- Та й глибиня [глибина] там яка! - сказав хтось з хлопців (Мирний, I, 1954, 249); Подзвонив комбат і передав Сагайді командування ротою, доки четвертий відділ пришле когось із резерву (Гончар, III, 1959, 123); Хтось інший див. інший.