5 травня 2026 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України в онлайновому режимі відбулася міжнародна наукова конференція в межах грантового проєкту «Мова української армії: учора, сьогодні, завтра». Захід об’єднав науковців установ Національної академії наук, закладів вищої освіти з України, Республіки Австрія, Чеської Республіки, військовослужбовців Збройних Сил України. У конференції взяли участь понад 40 учасників. 

 

 

Програма конференції:   

 

Зібрання відкрив вступним словом директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України акад. НАН України, д-р філол. наук, проф., президент Національної асоціації україністів, голова Українського комітету славістів Б. М. Ажнюк.

 

 

Під час пленарного засідання д-р філол. наук, проф.  А. М. Архангельська (м. Оломоуць, Чеська Республіка) виголосила доповідь, у якій порушила проблеми словотвірної фемінізації назв жінки в українській мові мілітарної доби з увагою до державної мовної політики й сприйняття мілітарних фемінативів сучасним українським суспільством.

 

 

Д-р філол. наук, проф. С. С. Єрмоленко (м. Київ) зосередив увагу на актуальних завданнях української лінгвістики під час російсько-української війни. За словами науковця, специфіка цих завдань зумовлена тим, що агресія рф має в собі мовний, а також і метамовний (лінгвістичний) складник. Обидва ці складники вимагають лінгвістичного реагування. Одним із напрямів цього реагування є протидія традиційним і новітнім російським політичним наративам у мовознавчому дискурсі, причому як у гуманітарно-науковій сфері, так і у сфері т. зв. народної (чи наївної) лінгвістики.

Д-р філол. наук, проф. Т. А. Єщенко (м. Львів) проаналізувала медичний наратив війни, детально розглянула проблему осмислення того, якими мовними стратегіями описують травму у воєнних умовах, як трансформуються звичні медичні моделі номінації та інтерпретації хвороби, а також яким чином мова виконує не лише інформативну, а й терапевтичну, адаптивну й етичну функції.

Начальник відділення комунікації 210-го окремого штурмового полку Збройних Сил України капітан М. О. Прудеус проаналізував вплив мови на мотивацію захищати Батьківщину. Доповідач наголосив на важливості національно-патріотичного виховання в сучасних умовах.

 

 

Чл.-кор. НАН України, д-р філол. наук, проф. Л. Г. Мушкетик (м. Київ) проаналізувала пісні-марші та пісні-гімни Збройних Сил України в просторі популярної культури: мовне оформлення текстів. У доповіді дослідниця зазначила, що пісні-марші та гімни Збройних Сил України нині є не лише частиною військових традицій, а й утворюють потужний пласт популярної культури, що формує національну ідентичність. У піснях поєднуються народні традиції із сучасним міським сленгом та інтернет-мемами, створюючи нову музичну ідентичність.

Д-р філософії І. В. Олександрук (м. Київ) ознайомила учасників з результатами соціолінгвістичного опитування військовослужбовців, проведеного для аналізу сучасної мовної ситуації в Збройних Силах України. Дослідження здійснено в межах наукового проєкту «Мова української армії: учора, сьогодні, завтра».

Під час секційних засідань виступили: канд. філол. наук, старш. наук. співроб. Л. В. Ажнюк (доповідь «Наративи воєнної доби»), канд. філол. наук, доцент, проф. Т. Д. Кремінь (доповідь «Взаємодія інститутів держави, громадянського суспільства і війська: пріоритетні завдання і перспективи»), канд. філол. наук, старш. наук. співроб. О. І. Скопненко (доповідь «Білоруська мова в українському війську: функція, роль, місія»), канд. філол. наук, старш. наук. співроб. Г. В. Зимовець (доповідь «Герої не вмирають: нові комеморативні назви в мовному ландшафті українських міст»), канд. філол. наук А. В. Гончаренко (доповідь «Лексико-семантичне поле мілітарної культури в “Енеїді” І. Котляревського»), д-р філол. наук, проф. Т. А. Космеда (доповідь «Сміхова культура – щит та інструмент боротьби українських військовослужбовців»), д-р філософії М. П. Остапенко (доповідь «Дослідження спеціальної військової лексики в мемуарах військових XXI ст.: позамовні та мовні аспекти»), д-р філософії С. І. Терещенко (доповідь «Особливості псевдонімів вояків УПА») та інші.