ТАЦЯ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що піднос 2. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті й кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці і всяка посудина (П. Куліш, Вибр., 1969, 60); Вбігає Катя, за якою лакей несе тацю з ласощами й вином (Коч., III, 1956, 186); Тодоска на срібній, з позолоченими наконечниками таці вносить хліб (Стельмах, І, 1962, 81).

2. Те саме, що таріль 1. Стіл був заставлений тарілками й тацями з їжею (Собко, Стадіон, 1954, 21); Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир у срібних коритчатках, паштет з гусячої печінки (Загреб., Європа 45, 1959, 297).