СЛОВАР, я, ч., заст. Словник. Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (Коцюб., III, 1956, 175); Львівська вулиця - це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов'язковий (Фр., VI, 1951, 144).