У монографії розглядаються особливості аксіологічного портретування різних аспектів української мови, а також (у зіставленні з нею) російської мови у взаємних оцінках носіїв обох мов — з досить звичайним переведенням їх обговорення з власне мовної в ідеологічну та політичну, духовну й морально-етичну, естетичну площини. Особлива увага приділяється таким питанням, як: а) трактування деяких проблемних аспектів співвідношення етнічної мови і етнічної ментальності; б) культивування різноманітних історико-мовних міфів (як спалах зацікавлення мовним минулим свого народу з його явною ідеалізацією та проєкцією на сучасність); в) характеристика певного комплексу етномовних аксіологічних стереотипів у свідомості як українського соціуму (у межах як українсько-, так і російськомовної спільнот), так і російського суспільства — стереотипів як загалом умотивованих, так і досить наївних, як достатньо неусвідомлюваних, «стихійних», так і ідеологічно запрограмованих, які реалізуються в поглядах різних суспільних (політичних і культурно-мовних) кіл на природу української та російської мов, їх походження та історію, структуру та функціонування; г) нові явища в контактах та взаємовпливах української і російської мов (у взаємному оцінюванні їх носіїв) і соціолінгвістичний статус російської мови в Україні; ґ) вигляд, структурування конотативної «соціолінгвістичної карти» України (української топонімії) в стереотипах мовної свідомості її населення.

Для мовознавців, етнологів, істориків, соціологів — науковців і викладачів, студентів-філологів, а також для широкого кола всіх, хто цікавиться проблемами функціонування та розвитку української мови, як і інших слов’янських мов, та сучасної мовної ситуації в Україні.

«Етномовні оцінні комплекси і стереотипи в масовій свідомості сучасного українського суспільства» (2026).