РОСІЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до росіяни і Росія. Згодом Сошенко та Григорович познайомили Тараса з.. російським письменником Жуковським (Мирний, V, 1955, 310); Більшість моїх оповідань перекладені на російську мову.. і поміщені у кращих часописах (Коцюб., III, 1956, 232); У визвольній війні 1648-1654 рр. український народ одночасно боровся за визволення з-під ярма панської Польщі і за возз'єднання з братнім російським народом в єдиній Російській державі (Тези про 300-річчя возз'єдн.., 1954, 8); Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Довж., І, 1958, 449); В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Рильський, І, 1956, 338); // У назвах тварин і рослин. Із шкуркових порід [кролів] відомий російський горностаєвий (Зоол., 1957, 134); З окраїнами заростей чагарників на схилах пов'язано зростання.. солонечника російського (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 29); // Створений росіянами, у Росії. О. С. Попов виготовив першу російську рентгенівську трубку та використав її для медичних досліджень (Рентгеногр. мет., 1959, 7); Російська сталь - так за кордоном називають метал високої чистоти, одержаний за способом, розробленим радянськими спеціалістами (Хлібороб Укр., 2, 1970, 47); Зал затих, ніби завмер, слухаючи ясну, просту мелодію російської пісні (Собко, Стадіон, 1954, 68); // Власт. росіянам, такий, як у росіян. Бачили ми людей.., яких хтось ще зроду не бачив: галичан-емігрантів до Росії (польку і русина), що не хотять говорити ні по-польськи, ні по-українськи, «аби не зопсувати акценту (російського)» (Л. Укр., V, 1956, 362); Всі скинули шапки. Терентій перехрестився за російським звичаєм (Довж., І, 1958, 472); Німецький полонений.. мерзлякувато гнувся біля жарко натопленої російської печі перед нашими штабістами (Тют., Вир, 1964, 486); // у знач. ім. російська, кої, ж. Російська мова. Труди я поклав би шалені, щоб російську знати тільки затим, Що мовив по-російськи Ленін (Маяк., Вибр., перекл. за ред. Бажана, 1940, 203).