РОЗВАЖАЛЬНИК, а, ч. Той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник. Свіфта водночас вважали художником-просвітителем - і войовничим антиінтелектуалістом; борцем за поліпшення життя людства - і лютим людиноненависником; дидактиком - і розважальником (Рад. літ-во, 5, 1968, 61).