ПОЦІЛУНОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (Фр., VI, 1951, 219); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Л. Укр., III, 1952, 215); [Стьопа:] Дванадцять годин... Тисячі закоханих прощаються останнім поцілунком і зустрічаються першим (Корн., І, 1955, 87); * Образно. Ми за руки взялися. На лице твоє миле ліг ясного проміння поцілунок палкий (Сос., II, 1958, 60); * У порівн. Море гойдалось. І як тільки воно одхилялось од скелі, вона одкривала червоні ясна. Але зараз м'яким любовним рухом, як поцілунком, море знов затуляло той свіжий здоровий рот (Коцюб., II, 1955, 299); // Звук, що супроводить такий дотик. Тихли згодом слова, чувся шепіт і довгий, щемливий поцілунок... (Хотк., II, 1966, 31); Гільом почув два поцілунки: мати поцілувала сина і син поцілував матір (Сміл., Крила, 1954, 43); // Ніжний привіт, переданий усно або в листі. Моє щире вітання і поцілунки дядині, Ліді і всім нашим (Л. Укр., V, 1956, 133); Знаю - любить [Марійка] мене, Знов пишу: «Приїзди!..» «Не спіши!» шле одвіт з поцілунками (С. Ол., Вибр., 1959, 198).

Осипати (всипати, обдавати, покривати, окривати і т. ін.) поцілунками кого, що - гаряче цілувати. Тільки ловила [мати] діток коло себе, схоплювала та й поцілунками всипала та усе голосніш ридала (Вовчок, І, 1955, 294); - Може, й голова злетить к чорту... - Не дай боже! Що ти говориш? - жахалася Орися, пригортаючи до себе його кучмату голову та покриваючи її поцілунками (Тют., Вир, 1964, 267); Посилати поцілунки - подавати знаки привіту рукою від губ у напрямку до когось. В кімнаті з'являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей... Тайах із Севом виходять, усміхаючись нам і посилаючи поцілунки (Ю. Янов., II, 1958, 135); Поцілунок рукою (повітряний, летючий) - знак привіту, переданий рукою від губ у напрямку до когось. Біжить [Любов] на веранду, спиняється, обертається і посилає Орестові скілька поцілунків рукою (Л. Укр., II, 1951, 60); Хотіла [Зоя] розцілувати його, але він.. так замахав руками, що Зоя не могла приступити до нього. Послала йому повітряний поцілунок і з тим пішла (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 222); Вибігає [Лісова], пославши Мелешкові летючий поцілунок (Коч., II, 1956, 490).

@ Поцілунок [від] Іуди - зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні.