КОВИЛА, и, ж. (Stipa L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віє! (Метл. і Кост., Тв., 1906, 246); Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки (Колг. єнц., II, 1956, 553).