Тлумачний словник української мови
ГЕРМАНІЙ, ю, ч., хім. Ламкий сріблясто-сірий метал, що використовується як напівпровідник у різних приладах. Як напівпровідник використовується твердий сріблясто-сірий елемент - германій (Осн. радіотехн., 1957, 141); Одним з найголовніших напівпровідників, який використовується в промисловості, є рідкісний метал германій, що добувається із золи вугілля та відходів деяких виробництв (Веч. Київ, 22.VII 1957, 2).