БЛИСКАВИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до блискавка 1. Блискавичне сяйво.

2. Швидкий, як блискавка. Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (Собко, Зор. крила, 1950, 52); Напад був блискавичний (Кучер, Чорноморці, 1956, 314); Блискавична швидкість.