БИНТ, а, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран і т. ін. Вчора зробили мені пов'язку не гіпсову, а просто з крохмального бинта (Л. Укр., V, 1956, 261); Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (Довж., І, 1958, 189).