АТЕСТАЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. атестувати. Перечислено [в інструкції] вимоги до кандидатів на атестованих керівників курсів та порядок їх атестації (Еллан, II, 1958, 286).

2. Характеристика фахових знань та ділових якостей службовця; відзив, висновок про кого-,що-небудь. - Степан у нас - молодець! - похвалив замполіт емтеесівського кур'єра.. Така атестація цілком влаштовувала Степанка (Збан., Переджнив'я, 1955, 320).