ЩЕПА, и, ж. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (Коцюб., III, 1956, 44); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри, щоб морози та сніг Не калічили їх заметіллю (Дор., Єдність, 1950, 44).

2. Живець для щеплення. Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Н.-Лев., II, 1956, 377).