ШУЛИКИ, ів, мн. (одн. шулик, а, ч.). Коржі, политі медом з розтертим маком. Тут їли рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок..: На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик (Котл., І, 1952, 72); Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Шулики плавали в маковому молоці (Ільч., Серце жде, 1939, 412); Перед смертю - не надихаєшся, і Павло вирішив хоч наїстися. Він знав,що в скрині Явдоха держить глечик меду на шулики (Тют., Вир, 1964, 393).