ШНІЦЕЛЬ, я, ч., кул. Тонка відбивна чи посічена котлета. Подавальниці хутко біжать довгими проходами за гарячими шніцелями (Донч., II, 1956, 269); Широко відомий ризький шніцель, манна каша із збитими вершками і т. п. (Технол. пригот. їжі, 1957, 5).